The Witcher 2: Assassins of Kings

Ґеральта звинувачують у вбивстві короля Фольтеста, він тікає і шукає справжнього вбивцю - Лето. вибір між Верноном Роше і Йорветом дає повністю різний другий акт - технічно вражає. новий REDengine, краща постановка, політика і змови.

але Ґеральт тут стає реактивним агентом: його закидають у події, і він змушений реагувати. у першій частині вибір між Орденом і Скоя'таел визрівав з особистого досвіду - тут він радше відповідає на простягнуту руку. вибори змінюють політичний ландшафт, але не змінюють героя: тон лишається тим самим, різняться лише деталі. татуювання Blue Stripes - ідеальна метафора: слід є, але він поверхневий. найсильніша сцена - розмова з Лето у фіналі про те, як обох використали - але гра не розвиває це у характері Ґеральта. політичний трилер, де герой реагує, але не трансформується.