бостонська карантинна зона. сірі стіни, контрольні пункти, солдати з автоматами. хтось вирішив, що виживання варте будь-якої ціни - і ніхто не голосував. FEDRA не будує спільноту. FEDRA адмініструє виживання. їжу розподіляють. роботу призначають. підозрілих перевіряють сканером, чия точність ніколи не обговорюється. результат: двадцять років без інфікованих у межах стін - і двадцять років без причини жити.
це те, від чого тікають. все, що далі - це те, що люди будують, коли відмовляються від контракту, який ніхто не підписував. і кожна така спільнота - інший контракт. з іншою ціною.
операційна
Fireflies пропонують найамбітніший контракт у грі: пожертвуй одним - врятуй усіх. масштаб - людство. ідея настільки велика, що індивід зникає. Еллі перестає бути людиною і стає матеріалом. імунітет, який треба вилучити. тіло, яке не повинно прокинутись.
Марлін не будить Еллі перед операцією. не тому що жорстока - а тому що розуміє: якщо дівчинка прокинеться і заговорить, вбити її буде неможливо. спляча Еллі - матеріал. Еллі, що дивиться тобі в очі і питає "що відбувається" - людина. контракт Fireflies тримається лише доки суб'єкт жертви залишається абстракцією. одне ім'я, одне обличчя, одне "що відбувається" - і контракт розпадається. саме тому поспіх. саме тому наркоз. саме тому Джоела виводять зі зброєю в спину, не давши попрощатись.
і організація, що пропонує цей контракт, жодного разу в грі не доводить, що здатна його виконати. вони підняли повстання у Піттсбурзі - і не змогли утримати місто. визволителі пішли, а що лишилось - стало гіршим за те, від чого визволяли. кожна локація Fireflies, куди Джоел доходить - вже порожня. мертві тіла, записки, провал. хірург один. шанс - невідомий. але Марлін не може зупинитись. зупинитися означає визнати: все, що вона пожертвувала - народ, дім, свободу - було дарма. контракт продовжує діяти не тому що працює, а тому що його автор не здатна побачити порожнечу.
порожня операційна - не символ науки. це місце, де ідея стає важливішою за людину. де контракт перестає бачити того, хто платить.
м'ясо
Девід пропонує контракт простіший. не людство - просто група. масштаб звужується: ті, хто їсть за одним столом. ми тебе захищаємо, ми тебе годуємо. натомість - лояльність. і одне правило: не питай, що за м'ясо.
Fireflies хоча б чесні про ціну. одне життя за можливість вакцини. Девідова група не називає ціну вголос. м'ясо з'являється на столі. звідки - не обговорюється. кожен, хто їсть, стає співучасником, навіть не знаючи цього. а коли дізнається - вже занадто пізно, бо ти вже їв. контракт, що ховає себе. ти його підписуєш кожного разу, коли сідаєш за стіл.
Еллі бачить цей контракт зсередини - за ґратами. Девід приносить їжу, розмовляє, пропонує належність: ми не такі, як ти думаєш. і на мить - майже переконливий. а тоді вона бачить сусідню кімнату. людські тіла, розібрані як туші. і Джеймс поруч із ножем. не запитує. не зупиняється. робить свою роботу. він - обличчя того, що контракт робить із людьми, які перестали дивитись.
"ми маємо подбати про своїх будь-якою ціною." ті самі слова, якими можна описати все, що Джоел робить у фіналі першої гри. різниця - не в логіці. різниця - в масштабі. Девід каже "свої" і має на увазі тих, хто їсть за одним столом. Джоел каже "свої" і має на увазі одну людину. масштаб визначає все: у групі провина розмита - їсть кожен, відповідає ніхто. у периметрі на двох - одна людина несе все.
контракт Девіда коштує те, чого не помічаєш, поки не запізно: здатність запитувати. здатність дивитись. і в якийсь момент виявляєш, що живеш у місці, де правда - загроза. де запитати "звідки м'ясо" - не цікавість, а зрада.
периметр
масштаб звужується до мінімуму. Джоелів контракт - двоє. стіна навколо однієї людини.
зсередини цей контракт виглядає як любов. Джоел несе її через країну, рятує від смерті, вчить стріляти, називає baby girl, дає гітару. Еллі бачить батька, що нарешті навчився бути поруч. що вона не бачить - стіну. брехню, яка тримає периметр. "Fireflies перестали шукати ліки. нічого не вийшло." стіна побудована зі слів, які виглядають як захист, а працюють як в'язниця.
Томмі бачить цей периметр ззовні. він пішов від Джоела - не від брата, а від логіки "я і мої, решта не існує." обрав відкриті ворота замість стіни. обрав будувати місце, де "свої" - не двоє, а місто. те, що Томмі побудував, доводить: Джоел міг інакше. і не зміг.
Джексон бачить Джоела як сусіда. він патрулює, допомагає, функціонує. але його справжня спільнота - одна людина. коли цій людині загрожують, решта перестає існувати. в операційній він стріляє в усіх, хто стоїть між ним і Еллі. не тому що вони вороги. а тому що вони поза периметром.
контракт Джоела не потребує другого підпису. він вирішує за обох. Еллі не може відмовитись від контракту, який навіть не бачить. це найінтимніша спільнота у грі - і єдина, де один учасник не знає правил.
ворота
масштаб розширюється назад. Джексон - місто. і єдиний контракт, що працює.
побудований колишнім Firefly, який пішов. Томмі не переміг систему. він її покинув. залишив революцію, ідеологію, великий план врятувати людство - і збудував місце, де електрика працює, їжа є, і ворота відкриті. з Fireflies він не досягнув нічого. без Fireflies - відновив електростанцію, зібрав громаду, побудував щось, що працює.
контракт Джексона - найпростіший у грі. ти віддаєш ізоляцію - отримуєш належність. ніхто не жертвує індивідом заради ідеї. ніхто не ховає, що на столі. ніхто не вирішує за тебе. ти приходиш, ти працюєш, ти залишаєшся - або йдеш. добровільно. і тут нема великої волі, яка тримає все на собі: Джексон - не Томмі. це не його проєкт. це контракт між усіма, хто всередині стін. один Томмі не тримає місто, одна Марія не тримає місто. тримає домовленість.
у першій грі Джексон - світло. єдине місце, де Джоел бачить людей, що живуть, а не виживають. діти бігають. хтось відновив нормальне життя - без воєнного стану, без ідеології, без хірурга з одним шансом. Джексон доводить: людству не потрібна вакцина. людству потрібні люди, готові будувати одне для одного.
Part II перевіряє цю відповідь.
Джоел і Томмі патрулюють за стінами - як усі в Джексоні. парами, на конях, маршрутами, які знають напам'ять. контракт у дії: ти виходиш за мене, я виходжу за тебе. і коли натрапляють на Еббі в сніговій бурі - роблять те, що робить людина з Джексона: допомагають. кажуть свої імена. приводять до бази. не тому що Джоел наївний. а тому що так тут працює. ворота відкриті - і за стінами теж.
Еббі вбиває його наступного ранку.
контракт, який робить тебе людиною, робить тебе вразливим для тих, хто контракт не підписував. це не вада Джексона. це ціна. Fireflies платять людиною, яку перестають бачити. Девід платить правдою, яку перестають шукати. Джоел платить вибором, який забирають. Джексон платить відкритістю, яка допускає біль.
і після смерті Джоела - Джексон тріщить. Томмі, людина, що будувала це місце, стає одержимим помстою. їде до Сіетлу. повертається покалічений. приходить на ферму до Еллі і тягне її назад у цикл. людина, яка обрала відкриті ворота, тепер вимагає їх закрити. горе робить із будівника руйнівника.
але Джексон стоїть. не цілий - поранений, зменшений, із порожнім місцем за столом. але стоїть. бо контракт не залежить від одного Томмі і не залежить від одного Джоела. Марлін не могла зупинитись - бо без неї Fireflies не мали сенсу. Девідова група не могла існувати без Девіда. Джоелів периметр не міг існувати без Джоела. кожна інша модель тримається на одній волі. Джексон тримається на домовленості між людьми, які обрали бути разом. і коли одна людина ламається - інші тримають.
це, може, головне, що The Last of Us каже про спільноту: справжня спільнота - не та, яка не ламається. це та, яка тримається після того, як зламалась.
одна людина пройшла через усі чотири: матеріал Fireflies, полонянка Девіда, центр Джоелового периметру, жителька Джексона. кожного разу - суб'єкт чужого контракту.
на ґанку Джоела - тиша. гітара більше не грає. але десь у Джексоні чутно музику. чиюсь іншу. хтось грає. не тому що біль минув. а тому що ворота не зачинили.